Відливи на вікна: призначення та види

Відлив є обов’язковим елементом будь-якої віконної конструкції. Він забезпечує відведення води, що стікає рамою, захищаючи у такий спосіб нижню частину віконного отвору від вологи. Остання надає руйнівну дію на стіни споруди, тому відливи — це важлива частина в склінні будівлі, яка забезпечує коректну експлуатацію металопластикової конструкції й будівлі загалом.

Які завдання вирішує відлив на ПВХ-вікнах

Відлив, або зовнішнє підвіконня, потрібен для того, щоби:

захистити монтажний шов від вологи та ультрафіолетового випромінювання;
відвести від фасаду будівлі воду, що стікає під час опадів з віконного модуля;
надати пластиковому вікну завершений вигляд.

Крім захисної функції, на віконні відливи покладають ще й декоративну. Тому важливо вибирати таке підвіконня, яке буде гармонійно виглядати разом із рамою і фасадом будівлі.

З чого складаються віконні відливи

Відлив металопластикових вікон — це рівна планка, яка складається з трьох частин:

пристінної — вона потрібна для закріплення зовнішнього підвіконня до основи;
найширшої — у вигляді планки, по якій, за рахунок кута нахилу, стікає вода;
крапельника — зігнутого і спрямованого вниз елемента, який слугує водовідведенням.

У місцях, де водовідлив доходить до бічних поверхонь отвору в стіні, іноді встановлюють бічні планки. Або заводять в отвір стіни кінець відливу і перекривають торцевою накладкою.

Види відливів для вікон

Віконні відливи класифікують залежно від матеріалу, з якого вони виготовлені. Цей параметр визначає й експлуатаційні властивості виробу, і його декоративні можливості. Асортимент віконних відливів представлений чотирма основними видами.

Сталевий оцинкований виробляють із тонких листів металу, застосовуючи метод гнуття, і покривають сірою грунтувальною фарбою. Поки це найбільш затребуваний вид виробу, зважаючи на виняткову стійкість до опадів і перепадів температур. Оптимальна товщина листа — 0.55 мм — забезпечує зовнішньому підвіконню необхідну жорсткість і відмінно гасить вібрації від крапель дощу й конденсату від кондиціонера. Такі відливи можуть мати довжину до 3 метрів і ширину 90–400 мм, коштують недорого.

Недолік у виробу один — якщо населений пункт часто схильний до кислотних дощів, оцинковане покриття буде зруйновано і сталевий відлив почне іржавіти.

Алюмінієвий водовідлив для металопластикових вікон дорожче оцинкованого, але його характеристики виняткові. Оптимальна жорсткість, навіть у довгих виробів, шумопоглинання, естетичний зовнішній вигляд, зносостійкість, стійкість до УФ-випромінювання й корозії — такі переваги зробили алюмінієві відливи популярними. Їх легко фарбувати, завдяки чому можна поєднувати зовнішнє підвіконня з алюмінію з будь-яким віконним блоком.

Оцинковані відливи з полімерним покриттям мають ті самі властивості, що і оцинковані сталеві. Але такі зовнішні підвіконня мають стійкість до кислотного середовища, підвищену міцність і широкий вибір колірних рішень. Виріб слугуватиме, як мінімум, 20 років. Єдиний недолік полімерного покриття на оцинкованому відливі — схильність до подряпин, тому потрібно бути обережними під час його встановлення і при подальшому використанні.

Пластикові водовідливи мають виняткові експлуатаційні характеристики. Вони довговічні, безшумні, зносостійкі, виготовляються в різних кольорах. Вироби укомплектовують нащельниками, торцевими заглушками і сполуками, які спрощують їх встановлення й роблять більш естетичними. Пластикові відливи відмінно поєднуються з ПВХ-вікнами від офіційних партнерів VIKNALAND. Їх можна ламінувати, щоби вивести під колір пластикового вікна.

Встановлення віконного відливу

Щоби цей відлив міг повною мірою виконувати своє завдання, його встановлюють під певним кутом нахилу, дотримуючись відступу від стіни в кілька сантиметрів. Так вода буде стікати, не потрапляючи на фасад об’єкта.

Якщо віконний блок встановлений правильно, то проблем із монтажем зовнішнього підвіконня не виникне. Для цього є спеціальний паз, завдяки якому виключено потрапляння води під відлив.

Щоби закріпити планку у такий спосіб, ПВХ-модуль має бути встановлений на підставочний профіль.

Підібрати ширину відливу таким чином, щоби забезпечити виступ на 5 см.
Обрізати з боків рекомендується так, щоби довжина планки була на 8 см більше, ніж відстань між схилами.
Краї відливу підгинають так, щоби прилягання до стіни було максимально щільним.
Верхню частину поміщають в отвір і задувають монтажною піною уздовж підставочного профілю.
Поки піна не розширилася, відлив опускають і закріплюють саморізами.
Використовуючи поліуретан або герметик на основі силікону, обробляють місця примикання планки до відкосів.

Деякі фахівці використовують попередньо стиснуту ущільнювальну стрічку (ПСУС), яка виводить вологу зі стіни. Знявши захисний шар із липкого боку стрічки, її фіксують між рамною підкладкою й торцевою частиною прорізу. ПСУС забезпечує герметизацію нижньої частини відкосу. Однак це допоміжна процедура, оскільки конструкція відливу дає змогу йому самостійно впоратися з поставленим завданням.