Що таке ПВХ: переваги і недоліки матеріалу

Компанія VIKNALAND вже далеко не перший рік успішно займається виробництвом ПВХ-профілів. Але що таке ПВХ? Розшифровка ПВХ звучить як «полівінілхлорид». Ця речовина також відома як поліхлорвініл, вініл, хосталіт, віннол, вестоліт.

ПВХ – це полімер вінілхлориду, основою для отримання якого є ацетилен. Вінілхлорид вже давно зарекомендував себе як одна з найважливіших хімічних сполук, що переробляється в ПВХ і надалі використовується для виробництва найрізноманітнішої продукції.

Полівінілхлорид: історична довідка

Вінілхлорид відкрив французький хімік Анрі Віктор Реньо, який здійснив свій прорив в 1835 році. У 1872 році німецьким хіміком Ойген Бауманом був розроблений ПВХ: його синтез відбулося в результаті впливу світла на розчин вінілхлориду, що стояв на підвіконні. Через кілька десятиліть в 1912 році німець Фріц Клатте став першою людиною, якій вдалося розробити промисловий синтез полівінілхлориду. Саме він був удостоєний патенту на технологію виробництва ПВХ. У 1930-х роках на території Німеччини почали масово виробляти даний матеріал.

Активне застосування ПВХ почалося після закінчення Другої світової війни. Сьогодні з матеріалу виготовляються найрізноманітніші речі: посуд, труби, електроізоляція і так далі. Також полівінілхлорид знайшов своє застосування і у виробництві пластикових вікон.

Особливості ПВХ матеріалу

Якщо розглядати ПВХ з точки зору будови, то мова йде про аморфний полімер. Фізико-хімічні властивості ПВХ – це в першу чергу висока міцність, хімічна стійкість, негорючість.

Полівінілхлорид є універсальним полімером. Залежно від того, яким способом він був отриманий і за яким рецептом виготовлений, пластик доступний в широкому асортименті: існують жорсткі, м’які, прозорі і непрозорі варіації, з експлуатаційними температурами від -80 до + 90-110 градусів за Цельсієм.

В якості основної сировини для синтезу ПВХ використовується хлор (57%). Решта 43% припадають на продукти нафтопереробки.

ПВХ матеріал і його переваги

Особливі властивості полівінілхлориду дозволяють йому активно використовуватися як конструктивний матеріал. Його беззаперечні переваги це:

Висока місткість.
Стійкість до механічного стирання.
Стійкість до вологи.
Стійкості до лужних, кислотних середовищ, розчинів солей і так далі.
Хороші електроізоляційні властивості.
Стійкість до низьких температур.

Які недоліки характерні для ПВХ?

ПВХ матеріал має незначні недоліки, які простежуються лише в тому випадку, якщо порівнювати полівінілхлорид з іншими матеріалами. Наприклад, при порівнянні його з дерев’яними виробами як основи для вікон, виділяються наступні недоліки:

Сонячне світло призводить до фотодеструкції ПВХ, через що матеріал стає менш міцним і еластичним.
Матеріал має більшу щільність в порівнянні з деревиною і є дещо важчим.
Через невисокий модуль пружності ПВХ, вироби на його основі можуть деформуватися під навантаженням.

Всі вищеописані недоліки є несуттєвими. Більш того, відомо про різні способи компенсувати їх. Наприклад, якщо ввести в матеріал спеціальні світлостабілізатори, фотодеструкція буде знівельована, при цьому всі основні властивості виробу збережуться.

Щоб зменшити масу виробів і підвищити їх теплоізоляційні властивості, застосовується порожнисте виготовлення профілю. Недостатню жорсткість матеріалу легко компенсувати армуванням з металу. У профілях VIKNALAND дані технічні рішення реалізовані належним чином.

ПВХ відрізняється найширшої сферою застосування: в списку пластмас він знаходиться на другому місці за поширеністю після поліетилену. Його основні сфери застосування: медична, транспортна, будівельна, пакувальна.

Як ПВХ впливає на навколишнє середовище?

Більшість претензій, що пред’являються до ПВХ, пов’язані з тим, що його склад наділений свинцем, який додають в пластикові профілі як стабілізатор. Але не варто забувати про те, що в ПВХ він з’єднується з іншими хімічними елементами і тому має інші властивості на відміну від токсичного металевого свинцю.

Свинцеві сполуки є досить поширеними і присутні в хімічному складі величезної кількості речей. Ідеальний приклад – кришталь. Він містить 24% оксиду свинцю, і саме за рахунок нього кришталевий посуд має свої декоративні властивості. Свинцеві сполуки, що доповнюють хімічний склад ПВХ-профілів, не представляють жодної небезпеки для людей.

З екологічної точки зору матеріал ПВХ має ряд позитивних властивостей:

Полівінілхлорид відрізняється хімічною інертністю і стабільністю, тому він не виділяє в повітря шкідливих речовин.
Вироби з ПВХ характеризуються довговічністю, що мінімізує сміття, який виробляє людина.
ПВХ можна повторно переробляти. ПВХ офіційно дозволений до використання у всіх країнах світу

Кілька слів про «шкідливість» і користь пластикових вікон

Пластикові вікна виготовлені на основі ПВХ-профілю, сьогодні такі моделі використовуються всюди і привертають увагу в першу чергу своєю надійністю, відмінними технічними характеристиками, прийнятною ціною.

Чи шкідливі пластикові вікна для здоров’я? Деякі відповідають на це питання позитивно, але роблять це, скоріше, через нестачу інформації. Наприклад, говорячи про шкоду пластикових вікон, часто як аргумент наводять «погіршення повітря» в будинку. Замінивши застарілі конструкції з дерева на пластикові, дійсно може спостерігатися підвищення вологості і духота, але вікна тут ні до чого.

Мікроклімат у будинку залежить від вентиляційної системи. У старих будинках з нею бувають проблеми. Поки були встановлені дерев’яні вікна, повітря в приміщення надходило через щілини. ПВХ-конструкції, в свою чергу, є герметичними, в результаті чого будь-який повітрообмін зникає. А якщо при цьому не працює вентиляція, згодом повітря почне настоюватися. Фахівці з компанії VIKNALAND радять в таких випадках ставити вікна в режим мікропровітрювання для поліпшення повітрообміну та мікроклімату.

Таким чином, ПВХ вікна абсолютно не шкодять здоров’ю. Полівінілхлорид є хімічно інертним і стабільним матеріалом, що характеризується гігієнічністю і пожежестійкістю. ПВХ-профілі VIKNALAND виробляються відповідно до міжнародних і національних вимог, тому ви можете бути впевнені в їх найвищому рівні якості.